Відсипте нашим

36

За один випадок мене задовбали відразу два типи людей: ті, які вважають, що якщо люди для них щось роблять безкоштовно, то на них можна плювати з високої дзвіниці, і ті, які не просто навіщо-то йдуть на ненависну роботу, а ще й вихлюпують при цьому свою ненависть на інших людей.

Я — художник по піску, і студія, в якій я працюю, крім організації живих пісочного шоу і зйомки рекламних роликів ще й проводить майстер-класи, в основному дитячі, благо досвід роботи з дітьми досить пристойний. І ось ми вирішили влаштувати новорічне свято в дитячому будинку×. Обдзвонили всіх партнерів, задіяли аніматора і музиканта, накупили фруктів, подарунків за віком (солодощі, набори для творчості, витратні матеріали: пластилін, фарби, олівці), домовилися з керівництвом дитячого будинку і, перебуваючи в піднесеному настрої, поїхали.

Приголомшили нас вже на порозі заявою, що ми повинні були приїхати зі своїми бахілами. Ми по телефону уточнювали, брати нам змінне взуття, і нас запевнили, що нам все видадуть по приїзді, але про це люди благополучно забули.

Оглянувши гору пакетів, що зустріла нас уточнила завідуюча солоденьким голоском:

— 30 діток і 30 подаруночків, так?

— Стривайте, — офігіли ми. — Вчора по телефону ви нам сказали, що дітей 28… Подарунків теж 28!

Вираз обличчя завідуючої миттєво змінилося: як так, до них вчора наЕкшн шло ще двоє дітей, а ми їх залишили без подарунків! Вашу ж дивізію, жінка, ми залишили всі контакти і просили телефонувати в разі якихось змін. Яка релігія вам не дозволила уточнити цей нюанс відразу ж?

Дивлячись на два великих професійних пісочних столу, які з працею вносили наші хлопці, завідуюча вигукнула:

— І що, це все?! Два стола на 28 дітей?

А ось тут у вас щось не сходиться. Так дітей 28 чи 30? І не офонарели ви робити такі заяви? За кожним столом спокійно поміщається четверо, а то й п’ятеро дітей, у три етапи порисуют всі, а більша кількість ми не можемо надати технічно.

Далі — за тією ж схемою. Нескінченні претензії, відверте хамство, нарікання з приводу нестачі подарунків, мого нібито надто юного віку, неправильної розстановки все тих же подарунків, «не того» зовнішнього вигляду аніматора… Настрій вбито в мотлох, ледве стримуємося, щоб не почати хамити у відповідь. Люди, до вас приїхали з Екшн сно добрими намірами, ми не намагаємося зробити собі рекламу, не залучаємо ЗМІ, не беремо з вас ні копійки грошей, так поставтеся по-людськи!

Вихователі. Милі жінки, ви чим думали, коли йшли працювати? Так, робота специфічна, так, діти бувають різні, тим більше коли у них така непроста доля. Але якщо ви ненавидите дітей в принципі, що ви тут забули? Навіщо, трохи що, кричати на дітей, погрожувати залишити без подарунка, не пустити на свято? Вони і так сидять тихіше води, нижче трави, бояться піЕкшн ти до музиканта, який пропонує їм спробувати пограти на барабані, з побоюванням відгукуються на спроби аніматора розворушити їх… Ви переходите на вереск, варто тільки «занадто великим», на вашу думку, кількістю дітей піЕкшн ти до столів з піском. Дайте хлопцям розслабитися, їм же цікаво!

Виїжджали у вкрай розладнаному стані. Діти пошепки питали, приїдемо ми ще, вихователі ж грюкнули дверима перед носом. Люди, чому батьки, які замовляють пісочний майстер-класи за некволі гроші, після всього гаряче дякують, а ви, отримали повноцінний свято, не можете не те що сказати спасибі, а просто посміхнутися?

До речі, дітей виявилося рівно 28. Двоє були нібито в школі. Вже не своїх онуків мала на увазі завідуюча?