Парк імені Бєлкіна

14

Я дуже люблю рідний Харків, але зміни, які в ньому відбулися цього літа, м’яко кажучи, викликають у мене подив.

Я не буду довго розпинатися про те, що Євро-2012 пройшло при разваленных парках і будівництвах в центрі міста, а нові дороги вже вкрилися ямами і тріщинами. Не встигли, зробили тяп-ляп — це для нашої країни нормально, всі звикли. Хвилює мене навмисне засирание зовнішнього вигляду міста.

Найбільша площа в Європі, бруківка, деревця по краях, звичний всім пам’ятник Леніну… І на цій площі на постійній основі збираються поставити ярмарок, а простіше кажучи — базар, з убогими синіми наметами, неприємними запахами і всіма витікаючими. І це в центрі міста з населенням близько трьох мільйонів чоловік!

Далі — цікавіше. Є у нас парк розваг, названий, як і більшість подібних парків на всьому пострадянському просторі, ім’ям Горького. Атракціони там були, звичайно старі, але парк був зеленим, ролери цінували непоганий асфальт на доріжках, і провести там час можна було цілком приємно. Чому я кажу в минулому часі? Та тому, що парк вирішили осучаснити. Нові атракціони і ще кращий асфальт — жителі тільки зраділи. Але не тут-то було! Замість обіцяних мега-атракціонів з горем навпіл завезли колесо огляду, низенькі американські гірки, якусь розважалку в стилі переїзні луна-парків і пару дитячих каруселей. І все. Вирішили захистити це справа парканом і брати гроші вперед. Мовляв, заплатив двісті гривень — і катайся, поки вистачає. Закінчилися гроші — йди поповнюй запаси. Безкоштовно по території вже не погуляєш. На роликах, до речі, теж вже не прокатишься.

І саме чудове, що могли придумати ці діячі, — знести пам’ятник великому письменникові і встановити новий. І цей пам’ятник — не повірите — білку! Тільки не милого пухнастого звірка, а якомусь мутанту з мордочкою, як у гігантської комахи з фільму жахів дев’яностих. Куди поділи Горького, навіть не зізнаються. Ось таке культурна спадщина.