Кровопивці, що мають владу

60

«Депутати» серед покупців? Мені ось теж на одного такого «пощастило».

Великий торговий центр, розбитий перегородками на окремі магазинчики. В одному з таких я з напарником торгую дисками. Працюємо два через два, але іноді заходимо в гості один до одного в неробочі дні, якщо очікуються новинки.

Днями заходить миршавий мужичок років п’ятдесяти, нарочито блискучий парою здорових «гайок» на пальцях. Оглянувши асортимент з таким виглядом, ніби ми пропонуємо дохлих щурів, він вибрав кілька фільмів і став вимагати знижку в 50%, мотивуючи тим, що він, мовляв, депутат крайового зборів, і я йому трохи не по труну життя за це винен. Аргументи, що товар не мій, а ціни встановлюю не я, на нього не діяли.

У цей момент з нашого закутка виходить мій напарник, роздратований відсутністю в привозі чогось сильно їм очікуваного. Почувши клаптик нашої розмови, він окинув «депутата» похмурим поглядом і досить голосно, щоб той почув, сказав мені:

— Ігорьок, ти, поки покупців немає, закрий жалюзі хвилин на п’ять. Давно хотів кому-небудь з цих кровопивців морду особи почистити.

«Депутата» як корова язиком злизала.